Програміст мав вміти створювати програми, журналіст – писати репортажі, а бухгалтер – вести облік. Усе інше вважалося позитивним, але не обов’язковим доповненням. За останні 5-10 років ситуація кардинально змінилася. Сьогодні здобувач стикається з важким завданням, адже нові технології, високий рівень безробіття роблять необхідним, щоб претендент міг позиціонувати себе на конкурентному контрасті від інших претендентів. Отже, щоб привернути увагу роботодавця, претендент повинен виділятися.
Роботодавці сьогодні шукають співробітника, який демонструє не тільки високі професійні здібності, а й є носієм розвинутих особистісних якостей, які дозволяють йому ефективно і гармонійно взаємодіяти з іншими людьми, бути ефективним, швидким в оцінках ситуації, мотивованим та організованим.
За даними досліджень, проведених в Гарварді та Стенфордському університетах тільки 15% кар’єрного успіху забезпечується рівнем професійних навичок, в той час як інші 85% – це так звані «м’які навички» (Soft Skills).
Вже більше 40 років тому німецька інженерна асоціація (VDI) рекомендувала, що 20% курсів інженерних навчальних програм повинні містити м’які навички. Випускники інженерних ВНЗ повинні отримати знання з іноземних мов, культурної свідомості, повинні бути командними працівниками, і, можливо, їм слід оволодіти риторикою [1] (Ihsen, 2003).
У 2012 році завершилося широковідоме дослідження ринку праці для Європейського Фонду Освіти. Щоправда, в дослідженні брали участь тільки телекомунікаційні підприємства, але нарікання з боку роботодавців були схожими. На першому місці – брак у випускників практичних навичок, на другому – відсутність навичок вирішення проблемних ситуацій. Також всі опитані роботодавці наголошували, що випускникам не вистачає Soft Skills: комунікабельності, навичок проведення презентацій та навичок ведення переговорів.
У листопаді 2015 року проведено дослідження Світового банку «Навички для сучасної України» [2], метою якого було вивчити природу навичок, які цінуються на сучасному ринку праці в Україні; вказати на аспекти, які потребують вдосконалення; обговорити, яким чином освітні та трудові установи впливають на інвестиції в професійні навички; та запропонувати практичні шляхи розв’язання проблем, які існують. Фахівці Світового банку також прийшло до висновку, що українські роботодавці мають потребу в додаткових когнітивних та соціально-емоційних навичках своїх працівників. Як першопричину такої потреби, експерти Світового банку побачили у ситуаційному та нерівномірному характері стратегічних реформ в Україні, який і призвів до застарілості системи освіти, професійної підготовки для ринку праці. Отже, створення основоположних соціально-емоційних навичок для нових учасників ринку праці, підвищення рівня установ вищої освіти для створення передових навичок серед населення працездатного віку сьогодні і в майбутньому, на думку експертів, має виправити ситуацію та наповнити ринок спеціалістами із рівномірно сильними hard & soft skills.
Позитивним є те, що нехай кадри та пошукачі вакансій ще не мають всіх навичок, але вони можуть чітко зрозуміти, чого вимагає сучасний ринок праці. Так, численні опитування показують:
- Роботодавці вимагають співробітників, які цілеспрямовані, мають інноваційні ідеї і здатні проявляти ініціативу. Роботодавці одностайно не хочуть співробітників, які чекають конкретних інструкцій.
- Роботодавці відкриті до співробітників, які гнучкі, бажають отримати нові знання. Роботодавці одностайно не хочуть співробітників, які стійкі до змін, не зацікавлені у вивченні нових навичок.
- Роботодавці хочуть співробітників, які легко працюють з позитивним настроєм, мають досвід вирішення конфліктів і навички ведення переговорів. Роботодавці одностайно не хочуть співробітників, які конфліктні, несхильні до компромісу, скаржаться під час кожного виконання своїх обов’язків на складність, щільний графік тощо.
- Роботодавці хочуть співробітників, які мають широку мережу колег, знайомих в предметній та сумісних сферах; приймають активну участь у професійних організаціях. Роботодавці одностайно не хочуть співробітників, які не мають своєї професійної мережі або незацікавлені у професійній діяльності.
- Роботодавці хочуть співробітників, які здатні до кризис-менеджменту, повідомляють керівника про проблему й одразу пропонують добре продумані альтернативи рішення. Роботодавці одностайно не хочуть співробітників, які інформують про проблему як диспетчери і очікують, що керівник дасть їм рішення.
- Роботодавці хочуть співробітників, які організовані і здатні працювати в багатозадачному режимі, пунктуальні, поводяться професійно, відповідають за терміни/дедлайни без нагадувань. Роботодавці одностайно не хочуть співробітників, які хронічно затримують дедлайни, спізнюються, дезорганізовані, непрофесійні, грубі або образливі.
- Роботодавці хочуть співробітників, які здатні брати відповідальність, надійні, чесні. Роботодавці одностайно не хочуть співробітників, які постійно виправдовуються, приховують помилки, звинувачують інших.
- Роботодавці хочуть співробітників, які розуміють, коли місце для обговорення, а коли час виключно слідувати інструкціям. Роботодавці одностайно не хочуть співробітників, які схильні до нескінченних дебатів, ставлять багато питань при кожному рішенні.
- Роботодавці зацікавлені в співробітниках, які в змозі приймати і надавати критику у професійній манері. Роботодавці одностайно не зацікавлені у співробітниках, які приймають речі особисто, стають в оборонну позицію, уникають важких розмов.
Більшість професійних вакансій на сьогодні відкриті виключно для осіб із сильними комунікативними навичками написання (формальними і неформальними), розвиненою словесністю, презентаційними здібностями. Пошукачі із нечіткою комунікацією, поганими розмовними навичками, відчуваючи дискомфорт від публічних виступів або презентацій, на сьогодні схильні залишитися за бортом наявних вакансій.
Термін «м’які навички» часто асоціюється з «EQ» людини (Емоційний коефіцієнт інтелекту), кластером рис особистості, як то соціальність, спілкування, дружелюбність і оптимізм, що характеризують відносини з іншими людьми. Емоційний коефіцієнт інтелекту людини є важливою частиною її індивідуального внеску в успіх всієї організації. Зокрема, у організаціях, які працюють особисто з клієнтами.
Як підтверджують численні психологічні дослідження, людина може народитися із певним високим рівнем емоційного коефіцієнту інтелекту, але більшість людей за певного тренінгу здатні освоїти ці м’які навички на високому рівні, так само як навчання професії (Hard Skills). Скринінг або навчання для особистих Soft Skills може принести значну віддачу від інвестицій організації.
Поведінкові компетенції (Soft Skills), відомі також як навички міжособистісного спілкування, можуть бути надбані через численні методики, в основному, через тренінги із поліпшення комунікації та розвитку лідерських якостей.
На сьогодні в Україні деякі окремі центри почали надавати подібні тренінги, але лише останній рік. Навіть цей термін «м’які» навички ввійшов в комунікативний вокабуляр ринку праці, тренінгових установ, та освітянські кола виключно в останні 2-3 роки.
1. Міжнародний проект IMPRESS
В сфері освіти розуміння проблеми підготовки кадрів із повним набором Soft Skills завдячує реалізації в Україні міжнародного проекту ТЕМПУС «IMPRESS» – «Підвищення ефективності студентських служб» 530534-Tempus-1-2012-1-UK-Tempus-SMGR. Під патронатом Міністерства освіти і науки України даний проект об’єднав чотири провідних класичних університети України:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
- Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
- Донецький національний університет (Вінниця);
- Львівський національний університет імені І. Франка.
Координатор проекту – Нортумбрійський університет, м.Ньюкасл (Велика Британія). Партнери з ЕС: университет м.Кордоба (Іспанія), університет Томаса Бата (Чеська Республіка), Європейська асоціація студентів (Бельгія), Британсько-український центр допомоги (Велика Британія), Видавнича компанія «Shoofly Publishing Co» (Велика Британія). Партнери в Україні: Донецька торгово-промислова палата, Українська асоціація студентського самоврядування.
Основною метою проекту є створення сучасних Центрів підтримки студентських служб у чотирьох провідних класичних університетах України. Ці центри повинні систематизувати та модернізувати студентські служби наступним шляхом:
- покращення процесу набору студентів, особливо іноземних;
- оновлення служби працевлаштування студентів, що збільшить майбутню можливість працевлаштування;
- навчання студентів у галузі персональних навичок, щоб вони відповідали цільовим посадам;
- модернізація студентської діяльності та досвіду в умовах економіки, заснованої на знаннях;
- удосконалення діяльності Асоціацій випускників та служб підтримки кар’єрного росту;
- основа стратегічного співробітництва з МОН України;
- підвищення кваліфікації співробітників університету в контексті навчання протягом життя та соціальних компетенцій студентів;
- більш тісне співробітництво між усіма зацікавленими сторонами ринків праці та освіти;
- покращення регіональної економіки та соціальної інфраструктури;
- впровадження в Україні кращих зразків та досягнень студентських служб в Європі.
Виходячи з цілей та завдань проекту робота учасників проекту здійснювалась за чотирма напрямами:
1. Працевлаштування ( Placement).
Головном метою напряму роботи проекту «Працевлаштування» було підготовка команд з працевлаштування та кар’єрної підтримки в чотирьох українських університетах. В рамках даного проекту підготовлені фахівці з працевлаштування та кар’єрної підтримки, які можуть вирішувати такі задачі:
- Користування базами даних (БД), створеними проектними командами. Перша БД містить дані про студентів та робочі місця з інформацією про відповідних контактних осіб. В них застосовані останні технології збору експертних знань і зберігаються навчальні профілі студентів. Друга база даних призначена для підприємств, в ній фіксуються очікування компаній та вимоги до бажаних навичок, якими повинні володіти студенти. Ці бази даних інтегровані і розраховані на взаємодію студентів та підприємств. Вони постійно оновлюються. Якщо особи змінюють компанію, телефони або номери факсів, це відображається в базах даних. Для забезпечення цього в центрах буде створена мережа підприємств.
- Підготовка студентів до працевлаштування, у тому числі надання порад стосовно того, що очікується від студентів на робочому місці, що може вплинути на пошук місця роботи, які помилки слід уникати тощо.
2. Набір студентів (Recruitment).
Головном метою напряму роботи проекту «Набір студентів» був трейнінг команд з підготовки набору іноземних студентів в чотирьох українських університетах. В рамках даного проекту були підготовлені фахівці, які зможуть вирішувати такі задачі:
- Створення нового Інтернет сайту «Buddy system» для наповнення його важливою інформацією для іноземних студентів;
- покращення Інтернет сайтів університетів;
- удосконалення рекламних матеріалів для абітурієнтів;
- удосконалення послуг для іноземних студентів.
3. «М’які навички» або соціальні навички (Soft Skills).
Одним із напрямів проекту є підготовка спецкурсу Soft Skills для студентів бакалаврату, який побудовано за сучасними міжнародними академічними стандартами підготовки висококваліфікованих фахівців із вищою освітою до успішного конкурування на сучасному ринку праці. В межах зазначеного курсу студенти отримають знання та навички, які сприятимуть їх повноцінній адаптації як до навчання у ВНЗ, так і до подальшої професійної діяльності, нададуть додаткових преференцій у працевлаштуванні, сформують уміння самопрезентації, роботи в команді, прийняття рішень тощо, активізують ауторефлексивні здібності, розвинуть критичне мислення.
4. Студентська діяльність (Student Activities).
Метою цього напряму роботи проекту є створення в університетах незалежних студентських центрів.
Більш детально зупинимося на розробленому курсі Soft Skills
2. Що таке Soft Skills (так звані «м’які навички»)
Поняття «Soft Skills» корелює з такими термінами «життєві навички», «емоційний інтелект», «соціальні навички», і «навички міжособистісного спілкування» тощо. «М’які навички» можуть бути визначені як ті навички, що використовуються в управлінні особистими справами. Вони являють собою набір людських навичок, набутих за допомогою навчання або безпосереднього досвіду, які використовуються для вирішення проблем і питань, що часто зустрічаються в повсякденному житті людини. «М’які навички» були визначені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) як «здатність до адаптації і позитивної поведінки, що дозволяє людині ефективно боротися з вимогами і проблемами повсякденного життя». Вони являють собою психосоціальні навички, зокрема навички вирішення проблем і критичного мислення, особистісні навички, такі як то самосвідомість, і міжособистісні навички, як то міжкультурна комунікація. Практика та оволодіння «м’якими навичками» призводить до таких якостей, як самооцінка, комунікабельність і толерантність, компетенції до вживання заходів і проведення змін, свободи вирішувати, що робити і ким бути.
Освіта в даний час визнається як платформа для розробки методології навчання та розвитку молоді цим «м’яким навичкам» (звіти Світового молодіжного форуму (2003), Всесвітня програма освіти в галузі прав людини (2004), Доповідь до десятиліття започаткування ООН (2005), Доповідь про світовий розвиток (2007), тощо). Очікувані результати навчання включають в себе поєднання знань, цінностей, установок і навичок з особливим наголосом на ті навички, які пов’язані з критичним мисленням і вирішенням проблем, самоменеджментом і міжособистісними навичками.
Як правило, «м’які навички» можуть бути поділені на три основні категорії [3]:
- особистісні якості,
- міжособистісні навички,
- додаткові навички / знання.
Ці категорії дуже широкі та включають багато різних навичок. Майже загальний набір навичок міжособистісного спілкування виписано в проведеному опитуванні Промисловою радою графства Сміт (http://www.rediff.com/getahead/2007/jan/08soft.htm). Ці «м’які навички» можуть бути застосовні до будь-якого типу роботи / галузі: 1. Математичність. 2. Безпека. 3. Ввічливість. 4. Чесність. 5. Граматика. 6. Надійність. 7. Гнучкість. 8. Командні навички. 9. Тримання очного контакту. 10. Співпраця. 11. Схильність до швидкої адаптації. 12. Здатність слідувати правилам. 13. Самостійність. 14 Добре ставлення. 15. Письмові навички. Грамотність. 16. Навички водіння авто. 17. Надійність. 18. Поглиблені знання математики. 19. Самоконтроль. 20. Добрі відгуки. 21. Незалежність від наркотиків. 22. Робота без пропусків. 23. Особиста енергія. 24. Досвід роботи. 25. Можливість вимірювання. 26. Особиста цілісність. 27. Працездатність. 28. Позитивна трудова етика. 29. Міжособистісні навички. 30. Мотиваційні навички. 31. Рівень освіти. 32. Особиста хімія (апломб). 33. Готовність вчитися. 34. Здоровий глузд. 35. Навички критичного мислення. 36. Знання логіки. 37. Притримання графіків та дедлайнів. 38. Використання правил. 39. Добра зовнішність. 40. Бажання зробити добру роботу. 41. Основи орфографії та граматики. 42. Читання і розуміння. 43. Можливість слідувати правилам. 44. Готовність нести відповідальність. 45. Можливість заповнювати робочі форми, заявки. 46. Можливість виконувати виробничі квоти. 47. Базова підготовка виробничих кадрів. 48. Усвідомлення, як працює бізнес. 49. Перебування на роботі, поки завдання не буде закінченим. 50. Уміння читати і дотримуватися інструкцій. 51. Готовність до роботи у другу і третю зміну. 52. Турбота про досягнення успіху компанією. 53. Світогляд та світорозуміння. 54. Уміння слухати і документувати те, що чує. 55. Зобов’язання постійної перепідготовки та навчання. 56. Готовність прийняти інструкцію та відповідальність. 57. Можливість співіснування із колегами у найближчому оточенні. 58. Відсутність амбіцій стати керівником протягом перших шести місяців. 59. Готовність бути добрим працівником і виходити за рамки традиційного восьмигодинного робочого дня. 60. Комунікативні навички з громадськістю, колегами по роботі, керівниками та клієнтами.
Ґрунтуючись на цьому великому списку (та інших джерелах), команда експертів проекту IMPRESS вибрали 7 ключових універсально важливих навички, що і були включені в навчальний курс:
- самоменеджмент (який включає самомотивацію, прийняття відповідальності, цільова установка / розстановка пріоритетів, тайм-менеджмент);
- критичне мислення;
- рефлексивне мислення;
- вміння спілкуватися з аудиторією;
- навички академічного обговорення;
- вміння працювати в групі/команді;
- однорангова взаємодія.
Саме ці основні блоки за аналізом українських експертів є першочергово необхідними для українського студентства, майбутньої робочої сили, яка має стати конкурентною не лише на вітчизняному ринку праці, а й на європейському просторі.
Так, такі теми курсу – «М’які навички: вступ», «Групова робота», «Однорангова взаємодія» – були сформовані та розроблені експертами Київського національного університету імені Тараса Шевченка доцентами Г. Харламовою та С. Пащенко.
Теми «Самоменеджмент» та «Критичне мислення» були підібрані і сформовані для українського студентства у двох університетах: Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна (доценти В. Павленко та О. Луценко) та Донецькому національному університеті (м. Вінниця) (доцент О. Кліменкова).
Теми «Рефлексивного мислення і листи», «Зв’язок з аудиторією» та «Наукові дебати» були розроблені представниками Львівського національного університету ( доцентами О.Сеник та Р.Калитчаком).
3. Курс Soft Skill, розроблений в рамках проекту Темпус
В рамках стратегії Світового банку в Україні, пов’язаного з широким та інтенсивним навчанням всіх державних службовців навичкам лідерства та соціальним навичкам, планується введення курсу «Soft Skills» у навчальні плани університетів як курсу за вибором з осені 2016 року.
Курс фокусується на навчанні та розвитку соціально-особистісних навичок майбутнього фахівця. Він спрямований на допомогу студенту, майбутньому працівнику, стати ефективним, незалежним, впевненим і самостійним, здатним до навчання протягом усього життя. Курс розрахований на забезпечення розвитку майбутнього фахівця як особистості в соціумі, поліпшення його здатності до самоврядування, розвиток критичного та рефлексивного мислення, комунікації з аудиторією, сприяння вдосконаленню навичок академічної дискусії, групової роботи та взаємодії студентів за моделлю «рівний-рівному».
Результати навчання за таким курсом здатні забезпечити: розвиток навичок та формування майстерності в усній та письмовій комунікації; підвищення ефективності міжособистісного спілкування та вирішення проблем; організації власної навчальної та майбутньої професійної діяльності.
Пропонований курс передбачає застосування таких ефективних форм організації навчального процесу як лекції і тренінги. Цікавою методичною наробкою є те, що в межах курсу студентам буде запропоновано розроблення власного портфоліо – набір есе, презентацій, ментальних карт тощо; робота над спільним проектом, проведення наукових дебатів, складання плану-стратегії особистого розвитку. Це дозволить студенту визначати життєві цілі та оцінювати власний прогрес на шляху до досягнення своїх цілей у професійному, кар’єрному та особистому зростанні. Портфоліо та спільний проект будуть використовуватися для постійного зворотного зв’язку зі студентом.
Такий новий курс має на меті сприяти покращенню життєвих навичок студента, необхідних для навчання та перспектив кар’єрного зростання. Тематичний план курсу виглядає наступним чином:
- Вступ до курсу: мета і завдання – 2 години.
- Розвиток критичного мислення: оцінювання інформаційних ресурсів, критичне читання, підготовка презентацій і наукове письмо (есеї, наукові звіти тощо) – 6 годин.
- Рефлексивне мислення – 4 години.
- Самоменеджмент: тайм-менеджмент, цілепокладання і таксономія цілей, прийняття відповідальності за результати навчальної діяльності, самомотивація – 6 годин.
- Компетенції проведення академічних дискусій і дебатів: здатність слухати, надавати й інтерпретувати зворотний зв’язок, реагувати на обґрунтовану критику – 6 годин.
- Навчання в системі «Рівний рівному» – 4 години.
- Групова робота у проектній діяльності – 6 годин.
Зміст курсу зосереджений на навчанні та розвитку студента, призначений для мотивування студента до того, щоб стати більш ефективною і незалежною, впевненою та самостійною особистістю за рахунок поліпшення здатності зрозуміти як, в якому напрямі і коли розвивати свої особистісні навички та компетенції та щоб спонукати студента контролювати, аналізувати, оцінювати, планувати і брати на себе відповідальність за своє навчання та подальший життєвий розвиток. Зокрема, курс спрямований на розвиток і зміцнення:
- самоврядування;
- критичного і рефлексивного мислення;
- комунікативних навичок;
- роботи в групі та стратегій підтримки з боку однолітків.
Після завершення вивчення курсу студент гарантовано зможе:
- застосовувати рефлексивні практики для розуміння процесу навчання та формулювання й оцінки особистих цілей та мотивації;
- брати на себе відповідальність за власне навчання та самостійно оцінювати його результати;
- управляти часом, пріоритетами та завданнями і будувати особисті стратегії для самостійного навчання та життєвого розвитку;
- ясно і чітко висловлюватися з метою зацікавлення аудиторії в діапазоні різних контекстів;
- враховувати і поважати чужу точку зору, пропонуючи конструктивний зворотний зв’язок іншим;
- ефективно реагувати на конструктивну критику, надану іншими;
- працювати в команді або керувати командою в ході реалізації завдань навчання та подальших життєвих ситуацій;
- створювати (формулювати та записувати) план особистого розвитку для досягнення найбільш ефективних та раціональних результатів навчання.
Даний курс розроблений для студентів першого року навчанні, які тільки вийшли із лав школярів, і ще мають оволодіти знаннями емоційно-культурної адаптації навіть на рівні дорослого студентського життя. Але модулі курсу гнучкі і їх можна адаптувати для студентів магістерських та PhD програм. При цьому акцент в курсі робиться більше на академічних дебатах, критичній та реферативній письмовій роботі, навичкам вдалої презентації результатів, методиці проектної роботи.
Література
1.Ihsen S. VDI-Beruf und Karriere: Karriere für Ingenieurinnen. – Ergebnisse des VDI-Politikdialoges vom , 2003.
2. Навички для сучасної України. Резюме [Електронний ресурс].- К.: Word Bank Group, 2015.- 20 c. – Режим доступу: http://www.ipq.org.ua/ua/news/93
3. Schulz B. The importance of soft skills: Education beyond academic knowledge[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hdl.handle.net/10628/39
О.І.Черняк, д.е.н., професор
Г.О.Харламова, к.е.н., доцент,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка